• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Добрі поради

Добрі поради

Учителю на замітку

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: дітей треба любити!!!

3.Кожен учень - особистість, яка має свої здібності та інтереси. Зацікавлюйте і спонукайте, але не нав'язуйте.

4. Вік живи - вік учись! Працюй над собою! Вдосконалюй свої навички і вміння! Ставай майстром своєї справи!

5. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "Добрий день", теж можна виховувати і піднімати настрій.

6. Учитель повинний бути завжди у формі, завжди підтягнутим, завжди в гарному настрої. Користуйтеся правилом Д.Карнегі: "Якщо хочеш бути щасливим – будь ним".

7. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: "Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити".


Поради для вчителя

Стимулювання творчої активності на уроці

• не погоджуйтеся з відповіддю учня, якщо учень просто констатує факти, вимагайте доказів;

• ніколи не розв'язуйте дискусію учнів найлегшим способом, тобто повідомивши їм правильну відповідь чи правильний спосіб розв'язання;

• уважно вислухайте своїх учнів, ловіть кожен вислів чи думку; щоб не пропустити можливість розкрити для них щось нове;

• постійно пам'ятайте: навчання має спиратися на інтереси, мотиви і бажання учнів;

• прищеплюйте учням смак до нестандартних розв'язків;

• ніколи не кажіть учням, що у вас не має часу обговорити їх "безглузді ідеї";

• не скупіться на добре слово, доброзичливу усмішку, дружнє заохочення.

• пам'ятайте, що в процесі навчання не може бути постійної методики чи усталеної програми;

Повторюйте ці поради постійно, доки вони не стануть частинкою вас самих.

Шляхи розвитку обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

17. Вчи доводити починання до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).


ПАМ’ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-го КЛАСУ

· Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

· Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

· Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

· Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

· Пам’ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

· Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

· Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-му КЛАСІ

· Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.

· Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.

· Пам’ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.

· Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам’ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.

· Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.

· Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.

· Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.

· Забезпечуйте систематичне повторення.

· Уникайте перевантаження дітей.

· Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах

Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником

1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.

4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком .Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!

5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.

Рекомендації педагогам щодо спілкування з дітьми схильними до правопорушень

1. Проявляйте витримку під час спілкування з проблемними підлітками.

2. Терпляче і наполегливо пояснюйте неправильність їхніх поглядів і поведінки.

3. Намагайтесь переконувати і відкривати “важким” підліткам гідні та цікаві життєві перспективи.

4. Постійним повчанням не закріплюйте у підлітків, схильних до правопорушень, негативну оцінку своїх учинків.

5. Не перешкоджайте їхній участі у звичайних молодіжних об’єднаннях.

6. Уникайте надто наполегливо і безцеремонно втягувати таких підлітків в суспільні справи колективу учнів.

7. Сприяйте організації педагогами та батьками спільних масових заходів, що з’єднують підлітків з різною поведінкою, світосприйняттям, успішністю.

8. Втягуйте “важких” підлітків в суспільно корисні трудові справи, використовуючи притаманну їм завзятість в досягненні поставленої мети, прагнення до першості, частково усвідомлене почуття їхньої соціальної неповноцінності.

9. По можливості, з метою перевиховання підлітків, які вже зробили помилку в житті, змініть обставини та звичні їм форми поведінки, виказуйте їм довіру, схвалюйте їхні досягнення.

10. Виховуйте у таких підлітків вміння не тільки підкорятися, а й командувати, не принижуючи та не уражуючи інтереси однолітків.


Рекомендації вчителям із забезпечення засобів впливу на підлітка щодо поліпшення його поведінки

1. Пошук і знаходження шляхів підвищення мотивації до навчання у слабких учнів:

– винагорода дітей за досить незначний прогрес під час навчальної діяльності, а не за досконалість в ній;

- активне заохочення в творчій діяльності, в спорті, в різних шкільних заходах тощо.

2. Виховання теплих почуттів до школи у слабких учнів:

– дозволяти дітям брати участь у найважливіших справах школи, наділивши їх певною часткою відповідальності.

3. Не присвоювати дітям ніяких ярликів, спиратися на заохочення, підтримку, а не на покарання:

– не бажано розділяти учнів (шляхом оголошень оцінок чи розподілу по групах), бо діти позбавляються необхідної мотивації;

- корисно знаходити сильні сторони слабких учнів і хвалити їх за те, що їм вдається.

4. В роботу школи включати більше елементів, що задовольняють соціальні інтереси підлітків:

- розширювати позашкільні форми діяльності підлітків;

– залучати їх до організації такої діяльності;

– прикладом, шляхом бесід виховувати у підлітків усвідомлення, прийняття шкільних цінностей та норм.

Рекомендації учасникам педагогічного процесу щодо підвищення самооцінки у “важких” підлітків

1. Намагайтеся створити добрі стосунки у спілкуванні з підлітком, бо їх відсутність – це причина виникнення тривожності у дитини.

2. Поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага веде до появи самотності дитини.

3. Стверджуйте загальнолюдські цінності – це стане на допомогу під час появи у підлітка думок про самотність або втрати друга (друзів).

4. Частіше нагадуйте “важким” підліткам про їхні позитивні якості – це допоможе уникнути в їхній свідомості закріплення негативних оцінок щодо них самих та формування низької самооцінки.

5. Навчайте підлітка поважати свою гідність, розуміти свої вчинки, виховувати самоповагу, позитивне ставлення, розуміння, терплячість до оточуючих, їхніх оцінок щодо самого підлітка.

6. Сприяйте розвитку процесу самореалізації – активній праці самого підлітка щодо розвитку своєї особистості.

7. Створюйте умови щодо формування у підлітків інтересу до того, якими вони стануть у майбутньому – це могутній фактор саморозвитку “важкого” учня.

8. Допомагайте “важким” підліткам знайти свої життєві цілі – це зможе усунути багато проблем під час їхнього виховання.


Правила роботи з агресивними дітьми:

1. Бути уважним до потреб дитини.

2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.

3. Бути послідовним у покаранні дитини, карати за конкретні вчинки.

4. Покарання не повинні принижувати дитину.

5. Навчати прийнятних спееобів вираження гніву.

6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустрації.

7. Розвивати здатність до емпатії.

8. Розширювати поведінковий репертуар дитини.

9. Відпрацьовувати навички регулювання конфліктних ситуацій.

10. Учити брати відповідальність на себе.


Поради вчителям для поліпшення настрою

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

3. Якщо в тебе з”явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам”ятайте: думати про себе – ваш головний обов”язок.

6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

Як відноситись до обдарованої дитини

Поради вчителю: 1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

7. Мати живий та активний характер.

8. Володіти почуттям гумору.

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.

Врахування індивідуальних особливостей (темперамент)


Особливості темпераменту дитини


Дітей із сангвінічним темпераментом характеризують:

Ø легка збудливість почуттів, які не дуже міцні, але відносно стійкі.

Ø Вони енергійні, активні, довго не витримують одноманітної діяльності,

Ø здебільшого не сором’язливі, але стримані,

Ø легко спілкуються,

Ø користуються повагою ровесників,

Ø не схильні ображатись,

Ø беруть участь у громадській роботі класу і школи.

За сприятливих умов виховання ростуть спокійними, в міру рухливими, адекватно реагують на зміну обставин,

за несприятливих – виявляють байдужість, безвідповідальність, несамокритичність.

У роботі з такими дітьми слід враховувати:

Ø Сангвініки швидко освоюють правила поведінки й уміння ними керуватися засвоюють легко, але без систематичних вправ швидко втрачають.

Ø Завдяки рухливості швидко піддаються як позитивному, так і негативному впливу.

Ø На зауваження дорослих реагують спокійно, не опираючись.

Ø Такі учні досить комфортно відчувають себе, як при письмовій так і при усній відповіді. Зовнішні фактори їх майже не відволікають.

Ø Досить відповідальні тривалі справи (наприклад звання старости класу, або керівника по дисципліні) сангвінікам не слід доручати. Вони проявлять незвичайну активність, та на протязі місяцю втратять усякій інтерес до цієї роботи. Але з сангвініків вийде справжній активіст у розважальних культмасових справах, або класний репортер.

Ø Опитування домашнього завдання слід починати саме з таких учнів.

Ø Сангвініки будуть брати активну участь у розборі нової теми, навіть якщо вона їм не цікава.

Дітихолеричного типу темпераменту характеризуються:

Ø легкою збудливістю почуттів, силою і стійкістю їх у часі.

Ø Енергійною та різкою поведінкою

Ø Бурхливо реагують на подразники

Ø Важко переключаються на спокійнішу справу

Ø У колективі прагнуть самостверджуватись

Ø Люблять організовувати ігри

Ø Охоче залучаються до різних видів діяльності

За правильних умов виховання холерики виявляють активність, наполегливість у роботі, за неправильних – стають неслухняними, запальними, образливими. Покарання, зауваження дорослих діють на них негативно, збуджують, роблять їх грубими, викликають намагання вчинити " на зло”.

У спілкуванні з такими дітьми потрібно:

Ø зважати на їхні особливості,

Ø бути спокійним, доброзичливим, але вимогливим ставленням формувати стриманість.

Ø При навчанні (особливо на заліку) враховувати те, що такій дитині легше буде відповідати усно, ніж писати все що їй відомо по даному питанню. Холерики тяжко переносять однотипну діяльність. Тому вони просто не зможуть виконати письмову роботу на високому рівні.

Ø Пам’ятати, що чим довше йде робота (диктант, контрольна тощо) тим більше холерик зробить помилок.

Ø Перевірку домашнього завдання також можна починати з холериків, вони навряд розгубляться від. Також холерики не відчувають ніяких труднощів від неочікуваних поточних запитань.

Ø У опрацюванні нової теми можете сміливо покладатися на їхню активність, якщо зможете заохотити та зацікавити їх. Проте, холерики як швидко запам’ятовують інформацію, так же швидко і забувають її.

У дітей флегматичного типу темпераменту :

Ø Почуття важко збуджувані, проте тривалі і стійкі.

Ø Флегматик повільний, неохоче спілкується, часто нехтує тим, що вимагає швидкості, зайвих рухів.

Ø Уникає доручень, але отримавши їх, виконує бажання, хоч і не поспішаючи, дотримується порядку, організованості.

Ø Ухиляється від конфліктів, його важко образити, але, вступивши в конфлікт, глибоко переживає, хоч зовні не демонструє цього.

За сприятливих виховних умов такі діти виростають вдумливими, слухняними, організованими, добре сприймають зауваження дорослих, виправляють помилки; за несприятливих – лінивими, байдужими, апатичними, пасивними.

У спілкуванні з такими дітьми потрібно:

Ø Щоб посилити активність флегматиків, їх слід залучати до ігор, спорту

Ø Надати доручення, які в першу чергу потребують відповідальності та чесності. Тоді учень буде відчувати себе потрібним у колективі.

Ø Враховувати, що такої дитині краще дати не обмежену часом письмову відповідь, ніж викликати відповідати усно. В цьому випадку флегматик може почати з «іншого кінця» питання та його відповідь займе величезну кількість часу.

Ø Враховувати, що високий темп ставлення запитань збиває з толку таку дитину.

Ø Враховувати, що для флегматика не має нічого більш складнішого, як виконання завдань на відведений час. Однак саме такі учні можуть працювати дуже довго без суттєвих помилок та стомлення.

Ø Не слід активно запитувати таку дитину під час пояснення нової теми. Їй, як нікому іншому потрібен час у оволодінні інформацією, але отриманні знання зберігаються у пам’яті флегматика надовго.

Ø Враховувати, що ситуації у яких потрібно розподілити увагу або переключення її з одного виду діяльності на другий, флегматик переносить дуже важко.

Діти з меланхолічним темпераментом:

Ø надзвичайно чутливі. Почуття, що легко виникають у них, є міцними й стійкими у часі.

Ø сором’язливі

Ø малоактивні

Ø важко пристосовуються до нових обставин

Ø відзначаються хворобливою вразливістю

Ø швидко втомлюються

Ø невпевнені у своїх силах

Ø часто мають поганий настрій,

Ø почувають страхом перед труднощами

Ø скаржаться на ровесників

Ø бояться образ, часто плачуть, намагаються гратися самостійно.

Вчителю у роботі з такими дітьми слід :

Ø Підтримувати таку дитину, підбадьорювати. Але не у якому разі не робити акцент на її помилках. Різке зауваження від вчителя може викликати великі труднощі під час наступної роботи на уроці. Такій дитині буде достатньо й вашого погляду.

Ø Доручити дитині якусь корисну та важливу справу в класі. Меланхоліку просто необхідно відчути себе потрібним у класі.

Ø Враховувати, переживання дитини. Якщо меланхолік за щось переживає, він не зможе дати повну відповідь на запитання, навіть якщо знає матеріал досконально. Тому має сенс запитати у такого учня, чи згоден він з отриманою оцінкою, або бажає перездати її протягом дня.

Ø Враховувати, що меланхоліки побоюючись труднощів, будучи невпевненими у своїх силах, вони губляться при опитуванні, виконанні контрольних робіт, хоч мають знання. Тому можливо має смисл залікові відповіді приймати у таких дітей в індивідуальній формі.

Ø При опануванні нової теми такі діти сидять мовчки, їм краще слухати, а дома ще раз самим прочитати, вивчити матеріал. Тільки тоді вони будуть впевненні у своїй відповіді, а отриманні знання залишаться у них надовго.

Ø Перевірку домашнього завдання не слід починати з меланхоліків, вони легко можуть розгубитися. Краще надати їм декілька хвилин для підготовки.

Ø Враховувати, що такі дітей дуже відволікає шум, та будь яка неспокійна обстановка.

Ø Враховувати, що таких дітей особливо пугають: серйозні самостійні роботи на які відведено певний час; неочікувані запитання, потребуючі негайної відповіді.

Ø Відповідь такої дитини не в якому разі не слід критикувати. Тому що меланхолік прийме це дуже близько та весь день буде переживати з цього приводу.

Процес навчання у школі збудований таким чином, що саме активні діти (сангвініки та холерики) мають великі переваги: вони швидко запам’ятовують, відновлюють інформацію, отримують оцінку і також швидко її забувають. Проте, меланхоліки та флегматики, якщо вчитель правильно побудує процес навчання, зможуть бути надійною опорою, тому що саме вони самостійно проникають глибше у тему та часто знають більше шкільної програми. Флегматики полюбляють зосереджуватися на будь яким виді діяльності, тому саме вони поступово розв’яжуть саму важку задачу. У них та сангвініках вистане самостійності для вирішення багатьох завдань. Саме для таких учнів оптимальною формою заліку будуть тестові завдання.

У природі ніколи не зустрічається «чистого» типу темпераменту. Але один-два з них ярко виражені у кожної дитини. Спробуйте врахувати ці особливості у своїй роботі, правильно роздавати завдання та опиратися на сильні сторони. Це забезпечить ефективність навчання та виховання кожного учня.

Гіперактивна дитина

Як правильно спілкуватися з гіперактивною дитиною

Декілька простих, але ефективних правил:

Ø Не забороняйте дитині стояти під час уроку, якщо їй це потрібно.

Ø Давайте їй можливість рухатись на уроці (доручіть витирати дошку, впроваджуйте фізкультхвилинки).

Ø Ніколи не приказуйте, не примушуйте, але також і непотрібно підлещуватися перед такою дитиною . Достатньо буде попросити, можливо декілька разів.

Ø Назавжди відмовтесь від читання нотацій. Така дитина буде тільки нервувати, але ніяких висновків при такому підході для себе не зробить. Краще поставити запитання о можливих наслідках такої поведінки, або самому розказати учневі схожу історію, при цьому ніяк не звинувачуючи його у тому що трапилось.

Ø Під час уроку зведіть до мінімуму усі відволікаючі фактори. Для цього перш за все, виберіть для дитини оптимальне місце за партою – у центрі класу напроти дошки.

Ø Дозувати учню виконання великого завдання, розбивати його на окремі частини. Контролювати етапи виконання роботи кожній із них.

Ø Така дитина набагато краще впорається із більш важкими але цікавими, динамічними завданнями, ніж з довгими і нудними. Тому готуючись до уроку вчитель може розробити для таких дітей індивідуальні завдання, або зробити сам урок більш динамічним.

Ø Не пред’являйте збільшених вимог такому учню.

Ø Не доручайте йому масу справ водночас (староста, редактор, режисер та інші можливі ролі) Звісно, такі діти полюбляють нести велику відповідальність, і навіть якщо це в них добре виходить, така загрузка підриває їх і без того нестабільний емоційний стан. Зупиніться на чомусь одному, своєчасно змінюючи види діяльності.

Ø Корисним буде надавати такій дитині робити одну вправу, але на певний час, щоб вона могла його виконати.

Ø У разі агресивної поведінки, або після конфлікту, якщо дитина зовсім не намагається разом з вами аналізувати ситуацію та знайти вихід, дайте їй можливість побути на самоті, подумати самостійно. Вона обов’язково виявить свою провину та зробить необхідні висновки. При цьому, якщо дитина категорично відмовляється просити вибачення, запропонуйте їй замість цього зробити щось приємне та несподіване на знак примирення.

Ø Намагайтеся ніколи не казати дитині різке «Ні» та замість захоронення пропануйте вибір.

Ø Завжди находьте час щоб вислухати таку дитину, та спробуйте не критикувати її розповідь.

Ø По можливості ігноруйте визиваючи вчинки дитини. Та заохочуйте до хорошої поведінку.

Ø Давайте можливість таким учням покричати на перерві , таким чином діти знімають слабкість та гнів.

Ø Під час уроку намагайтеся як намова більше контролювати свою власну поведінку, свої емоції.

Ø Якщо учень порушує дисципліну, замість зауваження: знайдіть для нього запитання або доручить щось зачитати вголос, пошуткуйте, змініть вид діяльності.

Порадьте батькам:

Ø Спокійніше реагувати на будь-які дії такої дитини.

Ø Слідкувати за своїми емоціями, голосом та інтонацією.

Ø Спланувати разом з дитиною системи правил поводження, покарань та винагород.

Ø Уникайте слів «неможна», та «ні».

Ø У мить роздражнення переключати увагу дитини.

Ø Хвалить дитину кожен раз, коли він на це заслужив.

Ø Укріплюйте його віру у свої сили.

Ø Не заставляти нічого робити силою, або по принадженню, такий підхід може назавжди знищити цікавість до навчання.

Ø Частіше давати дитині бути на самоті.

Ø Уникати людяних місць. Знаходження у супермаркетах, ресторанах, оказує на дитину стимулюючу дію.

Ø Оберігати дитину від перевтомлення. Саме вони призводить до зниження самоконтролю.

Ø Виконувати чіткий розпорядок дня. Повинно бути чіткий час для навчання, виконання домашнього завдання, прогулянок тощо.

Ø Відмовитися довго дивитися телевізор, а від комп’ютерних ігор відмовитися взагалі.

Ø На прямую ніколи не звинувачувати дитину

Ø Частіше бувати разом на вулиці.

Ø Поступово привчати виконувати одноманітну роботу .

Ø Не записувати дитину у велику кількість кружків та секцій.

Тривожна дитина

Ø Тривожну дитину необхідно постійно підбадьорювати, демонструвати впевненість у перемозі, та можливості успіхів.

Ø Намагатися виховувати правильне відношення щодо результатів своєї діяльності. Вміння правильно оцінити себе (див. методи оцінювання)

Ø Спокійно та правильно відноситись до успіхів та до невдач. Не соромитись та не лякатися помилок, використовувати їх для розвитку. (див. право на помилку).

Ø Формувати правильне відношення до діяльності та вчинків інших людей.

Ø Розвивати адекватне ставлення до оцінок, думок інших людей. Широко використовуйте музику, ігрові прийоми, рольові ігри.

Невпевнена дитина

Неуспішність, зовнішня байдужість, сором’язливість, незручність - прояви невпевненості у власних силах. Часто ми називаємо це «заниженою самооцінкою».

Як же виховувати впевнену у собі дитину, розвити адекватну самооцінку? Перш за все, необхідно викликати у дитини почуття поваги до самого себе, гордості, на основі більш точного розуміння своїх достоїнств, та недоліків. Виховувати сміливість бути самим собою та бажання досягти успіху.

Рекомендації по створенню у дитини адекватної самооцінки

Ø Пам’ятайте, що кожна дитина у вашому класі має право на помилку (див. право на помилку).

Ø Ніколи не зрівнюйте такого учня із іншими! Пам’ятайте, що будь-яку дитину можна зрівнювати тільки із самою собою (яка вона була на минулому уроці, а яка на цьому і, можливо, яка вона буде наступного разу).

Ø Частіше використовуйте групові форми роботи, колективні завдання. Але особливо корисною для таких дітей буде саме парна робота.

Ø Починаючи із початкової школи, не оберігайте дитину від повсякденних справ. Доручіть таким дітям полив квітів, створення газет, плакатів, відповідальність за «щоденник поведінки». Але перед тим, як доручити такій дитині справу, переконайтесь, що це їй під силу. Нехай дитина частіше виконує різні по важкості завдання, отримає задоволення від зробленої праці, а також похвалу та підтримку від вчителя (по можливості від однокласників.

Ø Частіше надавайте завдання, потребуючі спілкування: взяти інтерв’ю для класної газети, або прийняти участь у класнім театрі, або підготувати цікаві запитання для уроку.

Ø Використовуйте контакт погляду. Сором’язливі діти уникають його. Поступово привчайте дитину дивитися у очі співрозмовнику.

Ø Не намагайтеся вирішити за таку дитину будь яке питання. Це ще раз «докаже», що вона сама ні з чим не може впоратися.

Ø Слідкуйте за тим, щоб відзначати успіхи дитини.

ПОРАДИ ДЛЯ УЧНІВ

Сім простих житейських порад

Порада перша і найтяжча

Ніколи не намагайся отримати все і відразу. Пам'ятай, що успіх - це насамперед праця. Не вір красивим фільмам, у яких показано: щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим. Навіть Попелюшку винагородили за її працю і терпеливість.

Порада друга - про любов

Обов’язково зміни своє ставлення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?

Порада третя - особлива

Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.

Порада четверта - про найдорожче.

Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами. Пам'ятай, що кожна людина може любити інших лише тоді, коли любить себе. Але не будь егоїстом. Ти не один на світі.

Порада п'ята - пріоритетна

Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хтозна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.

Порада шоста - навчайся!

Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш. Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!), чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.

Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!)

Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.

Хочеш бути успішним у навчанні?

Підказка, як ефективно готувати домашні завдання

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

4. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.

5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

6. Між уроками роби перерви.

7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.

8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці).

9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.

10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал.

11. Складай план усної відповіді.

12. Перевіряй себе.

Рекомендації учням

«ЩО РОБИТИ, ЩОБ ТЕБЕ НЕ ПРИНИЖУВАЛИ»

У тебе вже може бути різний досвід відносин зі світом. Може в одних стосунках ти відчуваєш і поводиш себе як сильна і незалежна людина, а в інших дозволяєш на себе тиснути, принижувати тебе.

І, можливо, у твоєму житті є люди, з якими ти частіше займаєш позицію жертви (це коли ти дозволяєш принижувати і використовувати себе, а з середини почуваєшся неповноцінним та нездатним себе відстояти). І здається, що немає можливості протистояти їм.

І це також є вибір.

І ти можеш обирати - поводити себе й надалі з позиції приниженого, або почати змінювати свою роль.

ЩО ТАКЕ ПРИНИЖЕННЯ?

· слово або вислів;

· жест чи знак;

· ситуація чи поведінка; = які призводять до того, що людина відчуває свою неповноцінність

Це слова чи дії, що призводять до того, що ти починаєш погано до себе ставитися.

Тебе принижують, якщо тобі кажуть:

¨ це дурна ідея;

¨ це кожний дурень може;

¨ ти завжди такий / така…;

¨ ти ні на що не спроможний / не здатна.

Тебе принижують, якщо:

¨ тебе ігнорують у розмові;

¨ не цікавляться твоєю думкою щодо справ, які пов’язані з тобою;

¨ ображають тебе в присутності близьких для тебе людей.

Але зверни увагу!

Не тільки інші можуть принижувати тебе.

Ти сам можеш це робити по відношенню до себе.

Ти принижуєш себе, коли:

¨ надто часто не сприймаєш компліментів і зменшуєш свої досягнення - "Мені просто пощастило…", "Насправді я не такий хороший…";

¨ не визнаєш своїх чеснот і приписуєш їх іншим - "Ти зробив всю роботу, я тільки допоміг ось тут і ось тут…", "Я б нічого не зміг зробити без допомоги…";

¨ часто випереджуєш особисту думку чиєюсь - "Наш викладач завжди каже…", "Мій товариш міркує…";

¨ не хвалиш себе, через те, що вважаєш, що не вартий цього;

¨ відгукуєшся на звертання типу: "Привіт, тупак";

¨ приймаєш прізвиська типу "Дебіл", "Дилда";

¨ уникаєш спілкування з людьми, тому що остерігаєшся їхнього несприйняття;

¨ вважаєш, що якщо хтось каже чи робить щось приємне для тебе – то це тільки тому, що ця людина ввічлива і добра, а не тому, що ти цього вартий/варта (тобто, думаєш, що це швидше його/її великодушність, ніж твоя цінність).

Багато життєвих ситуацій самі по собі не є принизливими. Це такі складні ситуації, коли твої інтереси та потреби не співпадають з інтересами та потребами оточуючих. Те, як ти поводиш себе в них, може або принижувати тебе, або ні.

В таких ситуаціях ти можеш:

1. Поводити себе так, ніби ти "знизу" по відношенню до оточуючих (і тоді ти відчуваєш себе приниженим) – це коли ти нехтуєш своїми почуттями чи потребами.

2. Реагувати дуже агресивно, і, захищаючи себе, нехтувати почуттями та потребами оточуючих.

3. Ти можеш відстоювати себе та свої потреби, відчувати себе рівним і таким же значущим, як і інші, не принижуючи інших та не уражаючи їх права.

У житті бувають різні ситуації.

Бувають ситуації, коли найефективнішою є агресивна відповідь.

А буває так, що простіше промовчати і перечекати.

Важливо, щоб в тебе було багато різних стратегій поведінки.

Також важливо бути уважним не тільки до того, що говорити, а

й до того, як ти це робиш.

Незабаром іспити?

Мета кожного учня – скласти іспит якнайкраще. А оцінка залежить від двох різних чинників: знань і вміння поводитися на іспиті. Ось деякі поради психолога:

1. Майте вигляд впевненої у собі людини.

2. Спрямуйте розмову в потрібне русло.

3. Не втрачайте самовладання, якщо не знаєте відповіді на запитання.

4. Ведіть із вчителем діалог.

5. Змінюйте перебіг думок, перебудовуйте розмову у сприятливому напрямі.

6. Вдягніться на іспит охайно.

7. Говоріть неголосно, але чітко й упевнено, усміхайтеся

8. Налаштуйтеся на неодмінний успіх, особливо на першому іспиті.

9. Продумайте поведінку і стиль розмови з вчителем.

10. Будьте спокійні й зосереджені на змісті відповіді.

11. Забудьте про образи на вчителів, батьків, узагалі відстороніться од усього непотрібного.

12. Заспокойте себе тим, що завтра буде день без іспиту, тому сьогодні слід показати себе якнайкраще

Найоптимальніший варіант підготовки

до складання іспитів

- Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних інгредієнтів їжі в організмі й відновлять енергетичні витрати.

- Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.

- Не варто відмовлятися від звичних занять спортом, розмов по телефону – це буде своєрідним відпочинком.

- Слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: “сова” неефективно працює о 6-8 год. ранку, а “жайворонок” навряд чи буде працездатним до 2-3 год. ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години.

- Каву краще пити вранці й небагато. Однак, кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених у собі людей. Допоможе міцний чай з цукром. Солодощі допомагають роботі мозку, людина краще запам'ятовує матеріал. Але дуже зашкодять організму напої-енерготоніки. Після нетривалого збудження організм різко ослаблюється, пам'ять "провалюється". Синтетичні добавки, які містяться у цих напоях, теж дуже шкідливі для нирок, печінки, шлунку.

Раціональні прийоми запам’ятовування

v Запам’ятовування перед сном, у стані розслаблення, або після сну, відпочинку.

v Значну роль відіграє повторення (через 2 – 3 дні)

v Чергування сприйняття та відтворення навчального матеріалу

v Сенсорна (чуттєва опора) - допоміжні прийоми:

- вузлики на пам’ять,

- підкреслення, виділення змістових частин,

- асоціювання з предметами.

v Емоційне налаштування на роботу (продуктивність запам’ятовування зростає).

v Вербалізація образів (проговорювання, порівняння).

v Виділення логічних частин.

v Естетичне (гарне) запам’ятовується краще.

Під час іспиту:

v прочитайте всі завдання до кінця;

v оцініть, який пункт є для вас найлегшим;

v намічайте послідовність розв’язання завдань за принципом від простого до найскладнішого;

v якщо завдання виявилось складнішим, ніж Ви вважали, переходьте до наступного.

v виконавши інше завдання можна повернутись до першого;

v стежте за часом, відведеним на розв’язання кожного пункту;

v якщо залишається час, не кваптеся підводитись – витратьте цей час на перевірку.

Шпаргалки корисні, якщо...:

v Шпаргалки написані тим, хто буде складати іспити;

v Шпаргалки чекають на Вас вдома, а іспити Ви легко і успішно здаєте без них.

Ким бути? Яким бути?

Алгоритм професійного самовизначення

(пам'ятка старшокласникам)

Ø Визначити кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння і працевлаштування

Ø Шукати якнайбільше інформації про ці професії, знайомитися з людьми, які їх представляють

Ø Вислухати думки батьків, учителів, друзів, проаналізувати їх

Ø Скласти список суттєвих можливостей професії (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня тощо) і проаналізувати його відносно своєї мети, очікувань, мрій

Ø Визначити фізичні та психологічні якості, необхідні для кожної з професій

Ø Звернутися до психолога з проханням визначити (дослідити) інтереси, здібності, темперамент, особливості пам'яті, уяви тощо

Ø Прислухатися до своїх відчуттів, інтуїції

Ø "Приміряти" кожну з професій. Порівняти, зважити всі "плюси" і "мінуси"

Ø Зробити вибір

Ø Упевнено йти до мети

Основні помилки у виборі професії:

1. Поділ "престижні і непристижні".

2. Вибір під чиїмось впливом.

3. Неправильне уявлення про характер праці у певній трудовій діяльності.

4. Вибір під впливом певних обставин.

5. Думки про легке життя.

Коли не подобається моя зовнішність?

Стати сильнішим і красивим можна. Подивись уважно на себе і оточуючий світ. Кожного дня ти бачиш себе в дзеркалі. Щось тобі подобається в своєму відображенні, а щось хотілось би змінити.

Багатьом підліткам може не подобатись їхнє обличчя, волосся, голос, фігура та ін. Досить рідко можна взагалі знайти людину, яка повністю задоволена своєю зовнішністю.

Тобі може бути незручно від своєї зовнішності, але, повір, оточуючі звертають на це набагато менше уваги, аніж ти думаєш. Зовнішність, проблема ваги, швидкий або повільний ріст - все це може стати серйозними випробуваннями в юнацькі роки. Але з часом більшість із цих проблем зникне. І багатьом доведеться змиритись з тим, що хтось може бути кращим. В твоїх силах вміти залишатися завжди самим собою і показати себе виграшно. Тому важливо в розумній мірі цікавитись своєю зовнішністю. Те що може не подобатись тобі, може подобатись іншим і викликати у них захоплення, а навіть і заздрість.

Нічого не заважає твоєму волоссю, обличчю, рукам і нігтям бути завжди чистими. Білі зуби, здорові, рожеві ясна зроблять твою посмішку більш привабливою. Правильне харчування і фізичні вправи допоможуть тобі слідкувати за вагою.

Крім того завжди можна підібрати фасон одягу і стильну зачіску, які зможуть підкреслити переваги твоєї зовнішності і приховати недоліки. Додай зусилля й фантазію і твоя зовнішність зможе вигідно змінитися.

Не забувай про те, що кіно і телепередачі, красиві жінки і «накачані чоловіки» - все це реклама. Саме вони - виробники і рекламодавці, що отримують великі прибутки втискають нас в певні рамки «краси». їм вигідно, щоб ми купували дорогу кос¬метику для тіла і сиділи на «модних» дієтах. Перед тим як вийти на подіум чи з'явитись на обкладинці журналу над фотомоделлю чи моделлю працює ціла група візажистів, стилістів і косметологів. Далеко не всі виглядають як супермоделі.

Пам'ятай! Нікому не дозволяй втиснути себе в чиїсь рамки. Будь по своєму красивим!

Стань перед дзеркалом зараз і заглянь собі в очі. Чи симпатичні вони? Що ти в них побачив?

Веселі смішинки, чи смуток, чи ще щось, що не можна передати словами?

Згадай які очі у твоїх друзів, у однолітків? Чому одні очі тобі подобаються, вони тебе притягують, тобі хочеться познайомитись з цією людиною, а інші, навпаки, відштовхують. Буває й так, що хтось має красиве тіло, обличчя, а погляд - неприємний. Чи захочеться тобі з ним подружитись?

Крім того, подумай - більшість твоїх друзів мають прекрасні якості і ти навіть не думаєш про те, як вони виглядають. І ти також маєш чесноти, які здатні затьмарити будь-які фізичні недоліки - і реальні, і надумані.

Як удосконалити свою увагу

Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.

Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.

Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.

Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.

Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.

Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.

Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).

Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».

Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.

Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».

Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.

Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.

Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.

Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.

Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов'язаний з твоїм досвідом, інтересами.

Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.

Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.

Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.

Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.

Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.

Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).

Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань

Рекомендації перед олімпіадою

Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.

Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.

Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.

Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета.

Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.

Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.

Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, - це опорні пункті відповіді.

Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.

/Files/images/images (2).jpgЯк готувати домашні завдання

Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.

Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

Між уроками роби перерви.

Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.

Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці).

Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.

Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал.

Складай план усної відповіді.

Перевіряй себе.

Умій володіти собою

Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.

Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.

Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.

Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.

Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.

Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.

Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.

Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

Будь толерантною особистістю.

Толерантність (від лат. Tolerans - терплячий) - терпимість до чужих думок і вірувань.

Агресія (від лат. Aggressio - нападаю) - незаконне застосування сили однією людиною.

Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?

Перед початком уроку:

Готуйтеся!

Ретельно вивчайте матеріал.

Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.

Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.

Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.

Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.

Не приходьте на урок з порожнім шлунком.

Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію, не хвилюйтеся.

Під час уроку:

Уважно прочитайте завдання.

Розподіліть час на виконання завдання.

Сядьте зручно.

Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.

Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

Дитина прийшла в школу, і школа пропонує їй на вибір безліч доріг і шляхів, по яких можна йти і розвиватися. Помічниками для школяра на цьому шляху стають Педагог Батьки. Педагог був, є і буде основною шкільною фігурою основним провідником знань, гарантом інтелектуального і особового розвитку дітей в шкільному середовищі.

Батьки для дитини є духовним центром. Родина є моральною основою формування здорової особи, її цінностей, засад, стосунків, усього сімейного устрою. Педагогічний союз Учителя і Батьків − могутня виховна сила. Батьки завжди бажають добра і удачі своїм дітям, але часто не знають, як це зробити.

Педагог сприяє психофізичному і особовому розвитку дітей на усіх вікових східцях розвитку. Він створює необхідні умови для розвитку індивідуальних особливостей дітей, їх інтересів, здібностей, схильностей. Учить розумінню почуттів і побудові стосунків, допомагає розвитку захоплень і визначенню життєвих планів, створює умови і ситуації для переживання успіху в тій діяльності, яка є особово значимою для дитини, надає своєчасну допомогу і підтримку, як дітям, так і їх батькам.

Головне завдання − це допомога дітям в надбанні душевного комфорту, тому що саме душевний комфорт лежить в основі психологічного здоров'я.

Ми, усі співробітники школи, прекрасно розуміємо, що батьки довірили нам найдорожче − своїх дітей, і наш обов'язок − виправдати цю довіру, а це можливо тільки при тісній співпраці, спільності справ, взаєморозумінні усіх сторін, до чого ми і прагнемо. Тільки разом з батьками можна результативно вирішувати такі проблеми, як мотивація навчення і виявлення причин відставання, попередження асоціальної поведінки дітей, формування у них ціннісного відношення до здоров'я.

Свою місію ми бачимо в тому, щоб допомогти нашим дітям максимально підготуватися до складного сучасного життя; допомогти їм стати особами, розкриваючи свої здібності, реалізовуючи свої можливості, щоб зайняти гідне місце в суспільстві.

Мета . Реалізація програм подолання труднощів в навчанні учнів. Завдання :

· Просвітницька робота з учнями і батьками.

Основні види діяльності :

· Діагностична;

· Розвиваюча;

· Корекційна;

· Консультативна;

· Психопрофілактична;

· Просвітницька.

Кiлькiсть переглядiв: 503

Коментарi