ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

І-ІІ СТУПЕНЯ

НИЖНЬОРЕМЕТІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІ СТУПЕНІВ

БЕРЕГІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2019-2020 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

ВСТУП

Освітня програма Нижньореметівської ЗОШ І-ІІ ст. з українською мовою навчання розроблена на виконання Закону України, «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87, «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1 класу), листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 «Щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», наказу МОН України від 21.03.2018 №26, «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів»; постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462, «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2-4 класи), наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 , «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (2-4 класи), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 та наказу МОН України від 20.04.2018 № 405, «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програми початкової освіти та базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти та Державним стандартом базової загальної середньої освіти.

Програми побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;

• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

• наступності і перспективності навчання;

• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей.

Розділ 1

Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення нашого навчального закладу полягає в наданні якісної початкової та базової освіти дітям шкільного віку сіл Нижні та Верхні Ремети, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння висловлювати власну думку усно і письмово,

• критичне та системне мислення,

• здатність логічно обґрунтовувати позицію,

• творчість, ініціативність,

• вміння конструктивно керувати емоціями,

• оцінювати ризики,

• приймати рішення,

• розв’язувати проблеми,

• здатність співпрацювати з іншими людьми.

Реалізація освітньої програми Нижньореметівської школи здійснюється через два рівні освіти:

1) початкова освіта тривалістю чотири роки;

2) базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Основна школа забезпечує базову середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів; особистісно - орієнтований підхід здійснюється через варіативність методик організації навчання залежно від пізнавальних здібностей.

Найважливіше завдання нашого закладу: сформувати середовище для розвитку особистості, допомагати дітям реалізовувати свої творчі здібності. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Тому перед педагогічним колективом стоїть першочергове завдання – виконувати соціальне замовлення суспільства: забезпечувати випускників якісною освітою й свідомою мотивацією на навчання впродовж життя, створювати можливості для успішного професійного самовизначення.

Стратегічна мета розвитку полягає у створенні умов для отримання кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям; розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування його ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності.

Основними завданнями навчально-виховного процесу на першому ступені навчання є пробудження в дитині зацікавленості.

Важливо враховувати індивідуальні особливості з формування базових знань, умінь та навичок, розвитку пізнавальної мотивації учня та його життєвих навичок.

Зміст базової освіти створює передумови:

для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами;

для індивідуалізації та диференціації навчання, запровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

Між освітою і вихованням повинен існувати зв'язок: від навчання до виховання. Процес виховання при правильній організації негайно виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості, організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для більш активного й успішного навчання. Власне, без належної вихованості учнів ефективний процес навчання неможливий.

Таким чином, головне завдання педагогічного колективу Нижньореметівської ЗОШ – в повній мірі реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні:

• системою уроків, які передбачають завдання освіти, виховання і розвитку учнів;

• змістом діяльності учителя і учнів, який забезпечував би реалізацію всіх трьох видів завдань;

• різноманітністю методів, форм і засобів навчання.

Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед навчальним закладом.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

• уведення в навчальний план предметів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо).

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;

• виховання працьовитості, любові до природи;

• розвиток в учнів національної самосвідомості;

• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

• рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Розділ 2

Опис моделі випускника закладу

Випускник школи - це здорова дитина, зацікавлена, допитлива, в якої сформована комунікативна компетентність, тому легко іде на контакт, вірить в свої сили завдяки інформаційній компетентності, вміє аналізувати, шукати, відбирати необхідну інформацію, зберігати та транслювати її, здатна застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях,відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність, відкрита до світу і має певні навички соціальної поведінки, визначає коло своїх власних інтересів, усвідомлює свої здібності та прагне до їх розвитку, яка усвідомлює свою приналежність до людства в цілому і одночасно відчуває свою унікальність.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами. Він компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру. Це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, що має такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність, здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Випускник школи - добре проінформована особистість, що прагне до самоосвіти та вдосконалення; готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті держави, мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал, свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля ; є законослухняним громадянином, готовим відповідати за свої вчинки.

Педагогічне кредо нашого навчального закладу: допомогти кожному розкрити свої здібності і таланти, сформувати активну життєву позицію на благо України.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі.

Перед навчальним закладом поставлені такі цілі освітнього процесу:

• забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової та базової середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

• формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

• підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки та проведення атестації педагогів; вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Завдання навчального закладу – створити умови, які допоможуть дитині повірити в те, що навчання може й повинно бути для неї успішним, цікавим та привабливим.

Для цього слід формувати позитивне, радісне відношення дитини до школи, як до рідного дому (бережне ставлення, підтримання чистоти, оформлення, комфорт, організація навчального та ігрового простору); приміщення свого класу (оформити естетично і стильно так, що було комфортно); однокласників та інших учнів школи (безконфліктність взаємовідносин, розвиток шкільного та позашкільного спілкування та дружніх зв’язків).

Вимога до працюючих у школі дорослих: професійно-особистісні якості, стиль поведінки, спілкування та зовнішній вигляд.

Зміст навчальної діяльності має бути доступним, носити розвиваючий характер (яскраве представлення матеріалу).

Виконати ці завдання можна, якщо в освітньому процесі міститься:

опора на властиву дитині цікавість та розвиток її засобами пізнавальної діяльності;

використання гри, як одного з найбільш привабливих (особливо для молодшого школяра) виду діяльності в навчальному процесі та позашкільних заняттях;

спілкування з друзями – однокласниками, цікавими педагогами-дорослими;

успішна взаємодія вчителів з батьками;

рання діагностика й профілактика навчальних та поведінкових відхилень у школярів;

виявлення та індивідуальний супровід обдарованих дітей;

створення в душі дитини образу затишної та доброї школи;

зниження й компенсація навчальних труднощів і стресів;

орієнтація дитини на успіх;

розвиток позитивної самооцінки;

допомога в пошуку радісних почуттів від самого перебування в школі та процесу навчання в ній.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

Відповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в освітньому закладі регламентується робочим навчальним планом.

Загальні засади

Тип закладу - комунальний

Кількість класів: 1-4 кл. – 4; 5-9 кл. – 5.

Кількість учнів: 1-4 кл. – 63 ; 5-9 кл. – 61

Режим роботи закладу:

мова навчання – українська;

режим навчання – п’ятиденний;

початок занять – о 08.00 годині;

тривалість уроків у початковій школі, основній та старшій відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;

при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі - 35 хвилин, 2 - 4 класах - 40 хвилин, у 5-9 класах - 45 хвилин.

тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778)

Між уроками - перерви 10 хв. та велика перерва – 20 хв.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

У 2019/2020 н.р. у навчальному закладі така мережа класів:

І кл. – 16

ІІ кл. – 18

ІІІ кл. – 16

ІV кл. – 13

Vкл. – 15

VI кл. – 15

VII кл. – 8

VIII кл. – 9

IX кл. – 14 / 124

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структура навчального року буде така:

І семестр: з 27 вересня по 27 грудня 2019 року;

ІІ семестр: з 13 січня по 29 травня 2020 року;

Канікули

Осінні: з 28 жовтня до 3 листопада 2019 року;

Зимові: 27 грудня 2019 року до 13 січня 2020 року;

Весняні: 23 березня до 29 березня 2020 року

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової (12 – 22 травня), основної (2 – 12 червня) школи.

У 2019/2020 навчальному році державна підсумкова атестація для учнів початкової школи буде проведена у вигляді підсумкових контрольних робіт з трьох предметів: читання, української мови та математики.

Державна підсумкова атестація для учнів основної школи буде проводитися у письмовій формі з трьох предметів: української мови, математики або історії та з предмета за вибором школи (9 клас) за завданнями, розробленими загальноосвітнім навчальним закладом.

Проведення навчальної практики та навчальних екскурсiй буде проходити з 3 червня, відповідно до листа Міністерства освіти і науки України №1/9-61 від 06.02.2008 року «Про методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів», для учнів 1-4 класів протягом 4 днів тривалістю не більше з академічних годин на день; навчальна практика та екскурсії для учнів 5-8-х - протягом 10 днів: у 5-6-х класах ─ по 3 академічні години на день, у 7-8-х класах по 4 академічні години.

Вручення документів про освіту випускникам 9-го класу – до 15 червня.

Загальна кількість навчального часу:

школа І ст. – 175 робочих днів,

школа ІІ ст. – 190 робочих днів.

Початок робочого дня з 8:00 к.ч.

Між уроками перерви тривалістю 10 хв., а велика перерва – 20 хв.

Основні нормативні документи, відповідно до яких організовано навчально-виховний процес (Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778, Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462,

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24 ,

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63.

Керуючись наказами Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України таблиці розподілу навчального часу складені відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 17.07.2019 року №063-7622 «Про структуру 2019-2020 навчального року» на основі Типових освітніх програм:

для 1-2 класів – за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 клас), розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року;

для 3-4 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №407, додаток Таблиця1до Типової освітньої програми;

для 5-9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, додаток Таблиця1до Типової освітньої програми.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3080 годин/навчальний рік:

для 1-го класу – 700 годин/навчальний рік,

для 2-го класу – 770 годин/навчальний рік,

для 3- го класу – 805 годин/навчальний рік,

для 4-го класу – 805годин/навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5985 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1225 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1260 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у таблицях розподілу навчального часу.

Таблиця розподілу навчального часу

для 1-2 класів (початкова школа)

Нижньореметівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст.

(Складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна, затверджена Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року)

Таблиця розподілу навчального часу

для 3-4 класів (початкова школа)

Нижньореметівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст.

(Складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №407, додаток Таблиця1до Типової освітньої програми )

Таблиця розподілу навчального часу

для 5-9 класів (основна школа)

Нижньореметівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст.

(Складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405. Таблиця 1 до Типової освітньої програми. Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою )

Порядок вивчення окремих навчальних предметів

1. У навчальному закладі у повному обсязі годин забезпечено викладання навчальних предметів інваріантної складової, передбаченої Типовими навчальними планами.

2. Години варіативної складової навчального плану виділені згідно освітніх потреб учнів, затверджені на педраді від 30.08.2019 за №1 і вивчатимуться як предмети, крім угорської мови.

3. Вибір предметів варіативної частини зумовлений врахуванням реального стану матеріально-технічного, методичного, кадрового забезпечення освітнього процесу в закладі та освітніх інтересів учнів.

4. Навчальний план містить інваріантну складову та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

Години варіативної складової використані на предмети інваріантної складової (таблиця додається )

Факультативні заняття з угорської мови (2-6 кл) проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Перелік навчальних годин

для вивчення предметів варіативної складової робочого навчального плану Нижньореметівської ЗОШ І-ІІ ст. у 2019/2020 навчальному році

Розподіл годин за окремими предметами навчального плану в деяких класах: 1-7 класах викладатимуться окремі курси «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

У межах галузі «Суспільствознавство» в 5 класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії), у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». У 8 та 9 класах вивчається курс «Мистецтво».

Для учнів 2–4-х класів створена одна ГПД (0,75 ставки), яку відвідують 25 учнів (згідно заяв батьків) та ГПД (0,5 ставки) для учнів 1 класу.

Робота груп продовженого дня організована відповідно до чинного Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу (постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2009 року № 1121).

До послуг учнів є комп’ютерний клас (1 робочий комп’ютер + 4 ноутбуки ), шкільна комп’ютерна система підключена до мережі Інтернет.

Заплановано організувати гуртки «Умілі руки», «Крій та шиття», що надасть учням можливість оволодіти цікавими знаннями.

Повноцінна освіта забезпечується шляхом відповідності вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти, реалізації як інваріантної, так і варіативної частини навчального плану.

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства.

Головним завданням педагогіки партнерства є:

1) подолання інертності мислення;

2) перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності.

Доцільно дотримуватися визначень педагогічної технології, що були описані І. Волковим і О. Кушніром:

«Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання» (І. Волков).

"Технологія - це складова частина системи навчання, що забезпечує її результативність" (О. Кушнір).

Саме ці визначення педагогічної технології виходять на "модель" випускника.

Вчителям школи у своїй роботі рекомендовано використовувати наступні педагогічні технології:

ігрові технології навчання,

технологію особистісно - орієнтованого навчання,

технологію колективного способу навчання,

технологію розвитку критичного мислення,

технологію інтерактивного навчання,

технологію модульного навчання.

У кожному класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі. Вони досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

• дослідницькі,

• інформаційні,

• мистецькі проекти,

• сюжетно-рольові ігри,

• інсценізації,

• моделювання,

• ситуаційні вправи,

• екскурсії,

• дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є:

• екскурсії,

• віртуальні подорожі,

• спектаклі,

• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час,

• захист презентацій…

Рекомендовано проводити різні типи уроку:

урок формування компетентностей;

урок розвитку компетентностей;

урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

урок корекції основних компетентностей;

Комбінований урок.

Нестандартні уроки: віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-суд, урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, відео-уроки тощо

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись протягом навчального року у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту.

Оптимальний вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації

Кадрове забезпечення освітньої діяльності навчального закаду відповідає профілю.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України.

Оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних об’єднань, педагогічні ради.

Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції.

Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи (кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно графіка внутрішкільного контролю.

На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг, директорські контрольні роботи, анкетування, складання моніторингових карт, таблиць успішності навчальних досягнень учнів), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма.

Основним методом збирання моніторингової інформації є контрольні роботи з математики, перевірні роботи з української мови. Результати всіх контрольних робіт заносяться в окрему таблицю.

Порівняльний аналіз різних робіт допомагає розробити план подальших дій та покращення якості знань учнів.

Інформація про стан засвоєння навчального матеріалу класом в цілому та окремими учнями зокрема допомагає вчителю правильно обирати методи навчання й повніше здійснювати індивідуальний підхід.

Головне призначення моніторингових карт, таблиць успішності навчальних досягнень учнів і т.д. - за загальними результатами класу не втратити кожну дитину як особистість.

Фіксування якості знань дає змогу побачити як позитивну так і негативну динаміку оволодіння кожною дитиною Державного стандарту .

Об’єктами контролю є :

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників з усіх навчальних дисциплін (2 рази на рік);

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення навчальних занять, вивчення системи роботи педагогічних працівників (1 раз на 5 років), тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль (згідно окремого графіка);

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають ,,Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”, які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, моніторинги – кожного семестру, ДПА – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

• моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

• продовження навчання (аналіз продовження навчання випускниками (1 раз на рік).

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

• постійний моніторинг змісту освіти;

• спостереження за реалізацією освітнього процесу;

• моніторинг технологій навчання;

• моніторинг ресурсного потенціалу закладу;

• моніторинг управління ресурсами та процесами;

• контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

• розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

1 -2 клас

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво або музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Освітні галузі 3-4 класи:

Мови і літератури

Математика

Суспільствознавство

Природознавство

Мистецтво

Технології

Здоров'я і фізична культура

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі» (3-4 класи).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Перелік навчальних програм для учнів 3-4 класів

(затверджені наказом МОН від 05.08.2016 № 948)

Перелік навчальних програм для учнів 5-9 класів

(затверджені наказом Міністерства освіти і науки України

від 07.06.2017 № 804)

1. Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804

2. Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013, (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804

3. Зарубіжна література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804

4. Іноземні мови. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи, К., 2017 р.; Наказ МОН від 29.05.2015 № 585 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804

5. Географія. Навчальна програма для 6-9 класів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

6. Природознавство. Програма для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

7. Біологія. Програма для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

8. Фізика. 7-9 класи. Оновлена навчальна програма, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804

9. Хімія. 7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804

10. Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи. Програма, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;

11. Правознавство. Практичний курс. 9 клас. (авт. Ремех Т.О., Пометун О.І.). Програма, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;

12. Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бурда М.І., Мальований Ю.І., (наказ Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804)

13. Інформатика. 5–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів , затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017р. № 804;

14. Фізична культура. 5-9 класи . Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (автори Круцевич Т.Ю. та інші). Наказ Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804

15. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

16. Мистецтво. 5-9 класи (авт. Л. Масол). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. (оновлена), затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017р. № 804

17. Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (автори Бойченко Т.Є. та інші)

Освітня програма

Нижньореметівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Берегівської районної ради

Закарпатської області

на 2018-2019 навчальний рік

Вступ

Освітня програма Нижньореметівської ЗОШ І-ІІ ст. з українською мовою навчання розроблена на виконання Закону України, «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87, «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1 класу), листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 «Щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», наказу МОН України від 21.03.2018 №26, «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів»; постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462, «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2-4 класи), наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 , «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (2-4 класи), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 та наказу МОН України від 20.04.2018 № 405, «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програми початкової освіти та базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти та Державним стандартом базової загальної середньої освіти.

Програми побудовано із врахуванням таких принципів:

· дитиноцентрованості і природовідповідності;

· узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

· науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

· наступності і перспективності навчання;

· взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

· логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей.

Розділ 1

Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення нашого навчального закладу полягає в наданні якісної початкової та базової освіти дітям шкільного віку сіл Нижні та Верхні Ремети, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

· уміння висловлювати власну думку усно і письмово,

· критичне та системне мислення,

· здатність логічно обґрунтовувати позицію,

· творчість, ініціативність,

· вміння конструктивно керувати емоціями,

· оцінювати ризики,

· приймати рішення,

· розв’язувати проблеми,

· здатність співпрацювати з іншими людьми.

Реалізація освітньої програми Нижньореметівської школи здійснюється через два рівні освіти:

1) початкова освіта тривалістю чотири роки;

2) базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Основна школа забезпечує базову середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів; особистісно - орієнтований підхід здійснюється через варіативність методик організації навчання залежно від пізнавальних здібностей.

Найважливіше завдання нашого закладу: сформувати середовище для розвитку особистості, допомагати дітям реалізовувати свої творчі здібності. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Тому перед педагогічним колективом стоїть першочергове завдання – виконувати соціальне замовлення суспільства: забезпечувати випускників якісною освітою й свідомою мотивацією на навчання впродовж життя, створювати можливості для успішного професійного самовизначення.

Стратегічна мета розвитку полягає у створенні умов для отримання кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям; розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування його ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності.

Основними завданнями навчально-виховного процесу на першому ступені навчання є пробудження в дитині зацікавленості.

Важливо враховувати індивідуальні особливості з формування базових знань, умінь та навичок, розвитку пізнавальної мотивації учня та його життєвих навичок.

Зміст базової освіти створює передумови:

для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами;

для індивідуалізації та диференціації навчання, запровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

Між освітою і вихованням повинен існувати зв'язок: від навчання до виховання. Процес виховання при правильній організації негайно виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості, організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для більш активного й успішного навчання. Власне, без належної вихованості учнів ефективний процес навчання неможливий.

Таким чином, головне завдання педагогічного колективу Нижньореметівської ЗОШ – в повній мірі реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні:

· системою уроків, які передбачають завдання освіти, виховання і розвитку учнів;

· змістом діяльності учителя і учнів, який забезпечував би реалізацію всіх трьох видів завдань;

· різноманітністю методів, форм і засобів навчання.

Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед навчальним закладом.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

· уведення в навчальний план предметів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо).

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на

· формування в учнів сучасної наукової картини світу;

· виховання працьовитості, любові до природи;

· розвиток в учнів національної самосвідомості;

· формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

· інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

· рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

· виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

· створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

· формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Розділ 2

Опис моделі випускника закладу

Випускник школи - це здорова дитина, зацікавлена, допитлива, в якої сформована комунікативна компетентність, тому легко іде на контакт, вірить в свої сили завдяки інформаційній компетентності, вміє аналізувати, шукати, відбирати необхідну інформацію, зберігати та транслювати її, здатна застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях,відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність, відкрита до світу і має певні навички соціальної поведінки, визначає коло своїх власних інтересів, усвідомлює свої здібності та прагне до їх розвитку, яка усвідомлює свою приналежність до людства в цілому і одночасно відчуває свою унікальність.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами. Він компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру. Це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, що має такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність, здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Випускник школи - добре проінформована особистість, що прагне до самоосвіти та вдосконалення; готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті держави, мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал, свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля ; є законослухняним громадянином, готовим відповідати за свої вчинки.

Педагогічне кредо нашого навчального закладу: допомогти кожному розкрити свої здібності і таланти, сформувати активну життєву позицію на благо України.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі.

Перед навчальним закладом поставлені такі цілі освітнього процесу:

· забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової та базової середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

· створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

· формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

· забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

· підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки та проведення атестації педагогів; вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Завдання навчального закладу – створити умови, які допоможуть дитині повірити в те, що навчання може й повинно бути для неї успішним, цікавим та привабливим.

Для цього слід формувати позитивне, радісне відношення дитини до школи, як до рідного дому (бережне ставлення, підтримання чистоти, оформлення, комфорт, організація навчального та ігрового простору); приміщення свого класу (оформити естетично і стильно так, що було комфортно); однокласників та інших учнів школи (безконфліктність взаємовідносин, розвиток шкільного та позашкільного спілкування та дружніх зв’язків).

Вимога до працюючих у школі дорослих: професійно-особистісні якості, стиль поведінки, спілкування та зовнішній вигляд.

Зміст навчальної діяльності має бути доступним, носити розвиваючий характер (яскраве представлення матеріалу).

Виконати ці завдання можна, якщо в освітньому процесі міститься:

опора на властиву дитині цікавість та розвиток її засобами пізнавальної діяльності;

використання гри, як одного з найбільш привабливих (особливо для молодшого школяра) виду діяльності в навчальному процесі та позашкільних заняттях;

спілкування з друзями – однокласниками, цікавими педагогами-дорослими;

успішна взаємодія вчителів з батьками;

рання діагностика й профілактика навчальних та поведінкових відхилень у школярів;

виявлення та індивідуальний супровід обдарованих дітей;

створення в душі дитини образу затишної та доброї школи;

зниження й компенсація навчальних труднощів і стресів;

орієнтація дитини на успіх;

розвиток позитивної самооцінки;

допомога в пошуку радісних почуттів від самого перебування в школі та процесу навчання в ній.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

Відповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в освітньому закладі регламентується робочим навчальним планом.

Загальні засади

Тип закладу - комунальний

Кількість класів: 1-4 кл. – 4; 5-9 кл. – 5.

Кількість учнів: 1-4 кл. – 65 ; 5-9 кл. – 52

Режим роботи закладу:

мова навчання – українська;

режим навчання – п’ятиденний;

початок занять – о 8.00 годині;

тривалість уроків у початковій школі, основній та старшій відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»;

при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі - 35 хвилин, 2 - 4 класах - 40 хвилин, у 5-9 класах - 45 хвилин.

тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778)

Між уроками - перерви 10 хв. та велика перерва – 20 хв.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

У 2018/2019 н.р. у навчальному закладі така мережа класів:

І кл. – 20

ІІ кл. – 15

ІІІ кл. – 14

ІV кл. – 16

Vкл. – 14

VI кл. – 8

VII кл. – 10

VIII кл. – 14

IX кл. – 6 / 117

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структура навчального року буде така:

І семестр: з 3 вересня по 22 грудня 2018 року;

ІІ семестр: з 8 січня по 24 травня 2019 року;

Канікули

Осінні: з 29 жовтня до 4 листопада 2017 року;

Зимові: 22 грудня 2018 року до 7 січня 2019 року;

Весняні: 25 березня до 31 березня 2018 року

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової (13 – 23 травня), основної (3 – 13 червня) школи.

У 2018/2019 навчальному році державна підсумкова атестація для учнів початкової школи буде проведена у вигляді підсумкових контрольних робіт з трьох предметів: читання, української мови та математики.

Державна підсумкова атестація для учнів основної школи буде проводитися у письмовій формі з трьох предметів: української мови, математики або історії та з предмета за вибором школи (9 клас) за завданнями, розробленими загальноосвітнім навчальним закладом.

Проведення навчальної практики та навчальних екскурсiй буде проходити з 3 червня, відповідно до листа Міністерства освіти і науки України №1/9-61 від 06.02.2008 року «Про методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів», для учнів 1-4 класів протягом 4 днів тривалістю не більше з академічних годин на день; навчальна практика та екскурсії для учнів 5-8-х - протягом 10 днів: у 5-6-х класах ─ по 3 академічні години на день, у 7-8-х класах по 4 академічні години.

Вручення документів про освіту випускникам 9-го класу – до 15 червня.

Загальна кількість навчального часу:

школа І ст. – 175 робочих днів,

школа ІІ ст. – 190 робочих днів.

Початок робочого дня з 8:00 к.ч.

Між уроками перерви тривалістю 10 хв., а велика перерва – 20 хв.

Основні нормативні документи, відповідно до яких організовано навчально-виховний процес (Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778, Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462,

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24 ,

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63.

Керуючись наказами Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України таблиці розподілу навчального часу складені відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 17.07.2018 року №063-7622 «Про структуру 2018-2019 навчального року» на основі Типових освітніх програм:

для 1 класу – за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 клас), розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року;

для 2-4 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №407, додаток Таблиця1до Типової освітньої програми;

для 5-9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, додаток Таблиця1до Типової освітньої програми.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3080 годин/навчальний рік:

для 1-го класу – 700 годин/навчальний рік,

для 2-го класу – 770 годин/навчальний рік,

для 3- го класу – 805 годин/навчальний рік,

для 4-го класу – 805годин/навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5985 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1225 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1260 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у таблицях розподілу навчального часу.

Таблиця розподілу навчального часу

для 1 класу (початкова школа)

Нижньореметівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст.

(Складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна, затверджена Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року)

Таблиця розподілу навчального часу

для 2-4 класів (початкова школа)

Нижньореметівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст.

(Складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №407, додаток Таблиця1до Типової освітньої програми )

Таблиця розподілу навчального часу

для 5-9 класів (основна школа)

Нижньореметівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст.

(Складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405. Таблиця 1 до Типової освітньої програми. Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою )

Порядок вивчення окремих навчальних предметів

1. У навчальному закладі у повному обсязі годин забезпечено викладання навчальних предметів інваріантної складової, передбаченої Типовими навчальними планами.

2. Години варіативної складової навчального плану виділені згідно освітніх потреб учнів, затверджені на педраді від 31.08.2018 за №1 і вивчатимуться як предмети, крім угорської мови.

3. Вибір предметів варіативної частини зумовлений врахуванням реального стану матеріально-технічного, методичного, кадрового забезпечення освітнього процесу в закладі та освітніх інтересів учнів.

4. Навчальний план містить інваріантну складову та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

Години варіативної складової використані на предмети інваріантної складової (таблиця додається )

Факультативні заняття з угорської мови (2-6 кл) проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Перелік навчальних годин

для вивчення предметів варіативної складової робочого навчального плану Нижньореметівської ЗОШ І-ІІ ст. у 2018/2019 навчальному році

Розподіл годин за окремими предметами навчального плану в деяких класах: 1-7 класах викладатимуться окремі курси «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

У межах галузі «Суспільствознавство» в 5 класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії), у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». У 8 та 9 класах вивчається курс «Мистецтво».

Для учнів 2–4-х класів створена одна ГПД (0,75 ставки), яку відвідують 25 учнів (згідно заяв батьків) та ГПД (0,5 ставки) для учнів 1 класу.

Робота груп продовженого дня організована відповідно до чинного Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу (постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2009 року № 1121).

До послуг учнів є комп’ютерний клас (1 робочий комп’ютер + 4 ноутбуки ), шкільна комп’ютерна система підключена до мережі Інтернет.

Заплановано організувати гуртки «Умілі руки», «Природа і фантазія», «Чарівні ручки», що надасть учням можливість оволодіти цікавими знаннями.

Повноцінна освіта забезпечується шляхом відповідності вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти, реалізації як інваріантної, так і варіативної частини навчального плану.

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства.

Головним завданням педагогіки партнерства є:

1) подолання інертності мислення;

2) перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності.

Доцільно дотримуватися визначень педагогічної технології, що були описані І. Волковим і О. Кушніром:

«Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання» (І. Волков).

"Технологія - це складова частина системи навчання, що забезпечує її результативність" (О. Кушнір).

Саме ці визначення педагогічної технології виходять на "модель" випускника.

Вчителям школи у своїй роботі рекомендовано використовувати наступні педагогічні технології:

ігрові технології навчання,

технологію особистісно - орієнтованого навчання,

технологію колективного способу навчання,

технологію розвитку критичного мислення,

технологію інтерактивного навчання,

технологію модульного навчання.

У кожному класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі. Вони досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

• дослідницькі,

• інформаційні,

• мистецькі проекти,

• сюжетно-рольові ігри,

• інсценізації,

• моделювання,

• ситуаційні вправи,

• екскурсії,

• дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є:

• екскурсії,

• віртуальні подорожі,

• спектаклі,

• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час,

• захист презентацій…

Рекомендовано проводити різні типи уроку:

урок формування компетентностей;

урок розвитку компетентностей;

урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

урок корекції основних компетентностей;

Комбінований урок.

Нестандартні уроки: віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-суд, урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, відео-уроки тощо

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись протягом навчального року у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту.

Оптимальний вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації

Кадрове забезпечення освітньої діяльності навчального закаду відповідає профілю.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України.

Оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних об’єднань, педагогічні ради.

Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції.

Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи(кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно графіка внутрішкільного контролю.

На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг, директорські контрольні роботи, анкетування, складання моніторингових карт, таблиць успішності навчальних досягнень учнів), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма.

Основним методом збирання моніторингової інформації є контрольні роботи з математики, перевірні роботи з української мови. Результати всіх контрольних робіт заносяться в окрему таблицю.

Порівняльний аналіз різних робіт допомагає розробити план подальших дій та покращення якості знань учнів.

Інформація про стан засвоєння навчального матеріалу класом в цілому та окремими учнями зокрема допомагає вчителю правильно обирати методи навчання й повніше здійснювати індивідуальний підхід.

Головне призначення моніторингових карт, таблиць успішності навчальних досягнень учнів і т.д. - за загальними результатами класу не втратити кожну дитину як особистість.

Фіксування якості знань дає змогу побачити як позитивну так і негативну динаміку оволодіння кожною дитиною Державного стандарту .

Об’єктами контролю є :

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників з усіх навчальних дисциплін (2 рази на рік);

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення навчальних занять, вивчення системи роботи педагогічних працівників (1 раз на 5 років), тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль (згідно окремого графіка);

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають ,,Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”, які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, моніторинги – кожного семестру, ДПА – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

• моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

• продовження навчання (аналіз продовження навчання випускниками (1 раз на рік).

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

• постійний моніторинг змісту освіти;

• спостереження за реалізацією освітнього процесу;

• моніторинг технологій навчання;

• моніторинг ресурсного потенціалу закладу;

• моніторинг управління ресурсами та процесами;

• контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

• розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

1клас

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво або музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Освітні галузі 2-4 класи:

Мови і літератури

Математика

Суспільствознавство

Природознавство

Мистецтво

Технології

Здоров'я і фізична культура

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі» (3-4 класи).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Перелік навчальних програм для учнів 2-4класів

(затверджені наказом МОН від 05.08.2016 № 948)

Перелік навчальних програм для учнів 5-9 класів

(затверджені наказом Міністерства освіти і науки України

від 07.06.2017 № 804)

1. Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804

2. Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013, (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804

3. Зарубіжна література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804

4. Іноземні мови. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи, К., 2017 р.; Наказ МОН від 29.05.2015 № 585 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804

5. Географія. Навчальна програма для 6-9 класів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

6. Природознавство. Програма для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

7. Біологія. Програма для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

8. Фізика. 7-9 класи. Оновлена навчальна програма, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804

9. Хімія. 7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804

10. Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи. Програма, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;

11. Правознавство. Практичний курс. 9 клас. (авт. Ремех Т.О., Пометун О.І.). Програма, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;

12. Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бурда М.І., Мальований Ю.І., (наказ Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804)

13. Інформатика. 5–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів , затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017р. № 804;

14. Фізична культура. 5-9 класи . Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (автори Круцевич Т.Ю. та інші). Наказ Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804

15. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

16. Мистецтво. 5-9 класи (авт. Л. Масол). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. (оновлена), затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017р. № 804

17. Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (автори Бойченко Т.Є. та інші)

Коментарi